18:17 Коли пісні мойого краю пливуть у рідних голосах… | |
«Коли пісні мойого краю пливуть у рідних голосах…»
Наталії Олексіївні знайомі хвилювання дітей перед виходом на велику сцену, бо пам’ятає свій дебют. Сольний виступ її, ще першокласниці, полонив серця глядачів, які прийшли на концерт до Ульянівського будинку культури, що на Кіровоградщині. І батьки, представники робітничих професій, підтримали бажання доньки навчатися, окрім загальноосвітньої, ще й у музичній школах. Мама Галина Олександрівна купила перший інструмент – половинну скрипку роботи закарпатського майстра. І кожен день починався із 6.00 до 7.00 на скрипці та відразу ж і до 7.30 – на фортепіано. Окрім обов’язкових занять по класу скрипки, фортепіано, музично-теоретичних дисциплін, Наталія Олексіївна виступала у складі ансамблю скрипалів музичної та солісткою була (ліричне сопрано) естрадного ансамблю загальноосвітньої шкіл. І вечорами сусіди знову слухали, як новими мелодіями співала скрипка, звучало фортепіано… Грала гарно. А згодом земляк Анатолій Демидович Головерда, який також із родиною переїхав до Баришівки, подарував Наталії бандуру. – Успіх у будь-якій справі забезпечує праця – систематична, наполеглива, відповідальна, – переконана Наталія Олексіївна. – Що ж до музикантів, то треба постійно розвивати природні здібності, вдосконалювати професійні навички. А для цього, звісно, треба мати якісні інструменти. Ми ж бережемо й «пенсіонерів», дата випуску яких – від 1958 року. Для колективу школи стала проблемою з проблем відсутність сучасного концертного роялю, адже гра на ньому – перший «тест» при відборі конкурсантів від обласного до міжнародного рівнів. Та навіть за таких умов викладачі й вихованці Баришівської музичної школи гідно представляли Україну на міжнародних конкурсах, що проходили в Болгарії, Польщі, Росії, Молдові… – Ми гордимося своїми вихованцями, які пізнали красу, велич і силу музики та пісні. Багато з них стали професійними музикантами. Роман Коляда – композитор і виконавець власних творів; Андрій Павленко – студент академії імені П.Чайковського; Надія Шило, Богдана Старенька навчаються в Київському інституті музики імені Р.М.Глієра; в обласному коледжі мистецтв – Валерія та Ліза Прокопенки, Ангеліна Болохова, Анастасія Шершун; музичні факультети педагогічних вишів обрали Арсеній Прокопенко, Анна Бібікова та Микола Куделя, – розповідає Н.О.Деркачевська. – А виплекати талановитого учня може тільки талановитий учитель. Саме такі педагоги працюють у колективі школи, серед них – і наші випускники: О.М.Савчук, завуч, викладач по класу фортепіано, музично-теоретичних дисциплін, керівник хору молодших класів «Веселі нотки»; викладачі: Ю.М.Шусть – по класу фортепіано та В.Ю.Яременко – музично-теоретичних дисциплін; К.К.Прокопенко – переможець міжнародних і всеукраїнських конкурсів – веде клас естрадного вокалу; А.В.Залога, викладач по класу гітари; В.Г.Кулик, викладач по класу естрадного вокалу… Призерами обласного конкурсу дитячої творчості «Дебют» у 2014-2015 навчальному році стали вихованці школи Ауріка Кононець (естрадний вокал), Максим і Любов Яременки (саксофоністи, викладач – М.Л.Парубочий), танцювальний ансамбль «Дивоцвіт» (керівник – О.Г.Головерда)… Та минулого року від участі у всеукраїнських та міжнародних конкурсах, що вимагає немалих коштів, відмовилися, а натомість провели не один благодійний концерт (зібрані гроші передали В.В.Кулику, голові ГФ «СОБР» для потреб земляків – учасників АТО). До речі, за рішенням Баришівської районної ради діти військовослужбовців, які захищають територіальну цілісність України на сході нашої держави, віднесені до пільгових категорій в оплаті за навчання (нарівні держави таке рішення ще не прийняте). Нові програми для благодійних концертів підготували творчі колективи: зразкові ансамблі – дитячий фольклорний «Павонька» та бандуристів «Віночок» (керівник – В.В.Назаренко), танцювальний – «Дивоцвіт» (О.Г.Головерда), вокальна студія «Сузір’я», яку веде Н.О.Деркачевська, ансамблі народних інструментів та скрипалів (О.В.Марчук), саксофоністів (Л.Й.Парубоча), сопілкарів (Г.І.Яременко), гітаристів (А.М.Бурак), а також дитячий хоровий колектив «Дзвіночок» (М.Л.Парубочий) та інструментальний ансамбль викладачів «Мікст+» (Л.Й.Парубоча). Наразі 318 дітей (і не лише з Баришівки, а й Веселинівки, Гостролуччя, Пасічни, Бзова, Селичівки, Коржів, Дернівки, Морозівки, Лукашів, Селища, Перемоги, Волошинівки) навчаються на чотирьох відділах: фортепіанному та хореографії й естрадного мистецтва, які ведуть викладачі вищої категорії О.Г.Харитонов і О.Г.Головерда; народних інструментів та музично-теоретичних і хорових дисциплін – викладачі першої категорії В.В.Назаренко і Ю.М.Шусть. А юних музикантів філіалу музичної школи в с.Коржі навчають О.В.Марчук (клас скрипки) та О.П.Дорогая (клас фортепіано). Як хочеться Наталії Олексіївні, щоб до чарівного світу мистецтва долучалося все більше дітей. Щоб мамина колискова – найперша мелодія, – що дарує любов і ніжність, і татова улюблена пісня стали для них джерелом життя, оптимізму, зміцнювали силу волі, виховували працелюбність, шляхетність, гуманність, патріотизм… Пригадує, як на вступному іспиті до музичного училища акапельно співала «Ніч яка місячна, ясная, зоряна…» Михайла Старицького, намагаючись зберегти татову манеру виконання, і тим не тільки підкорила, а й зворушила екзаменаційну комісію. Потім було навчання в Київському університеті культури. Виконавський репертуар Н.О.Деркачевської поповнювався народними піснями та аріями із класичних опер. Музичну освіту, окрім педагогічної, мають чоловік Юрій Валентинович та доньки: Таня – хімік-технолог та перекладач із англійської й німецької мов і Алла, яка працює в фармацевтичній галузі. Та всіх їх єднає музика – класична й сучасна. Однак серед улюблених Наталія Олексіївна знову називає «татову» – романс К.Думитрашка «Чорнії брови, карії очі…». Її Олексій Романович часто співав для дружини. А хіба можна краще передати свої почуття? Пісня співається, коли душа сповідається. Лідія Савченко Фото О.Надоленка | |
|
Всього коментарів: 0 | |